Друк

1) Сприйняття в дошкільному віці стає більш досконалим, осмисленим, цілеспрямованим,
аналізуючим. У ньому виділяються довільні дії — спостереження, розглядання, пошук. Діти
знають основні кольори і їх відтінки, можуть описати предмет за формою і величиною.
Вони засвоюють систему сенсорних еталонів (круглий, як яблуко).


2) Пам'ять. Дошкільне дитинство — вік, найбільш сприятливий (сенситивний) для
розвитку пам'яті.

У молодших дошкільнят пам'ять мимовільна. Дитина не ставить перед
собою мети щось запам'ятати або пригадати і не володіє спеціальними способами
запам'ятовування. Цікаві для неї події, якщо вони викликають емоційний відгук, легко
(мимоволі) запам'ятовуються. У середньому дошкільному віці (між 4 і 5 роками) починає
формуватися довільна пам'ять. Свідоме, цілеспрямоване запам'ятовування і пригадування
з'являються тільки епізодично. Зазвичай вони входять в інші види діяльності, оскільки
потрібні і в грі, і при виконанні доручень дорослих, і під час занять — підготовки дітей до
шкільного навчання.
3) Мислення і сприйняття пов'язані настільки тісно, що кажуть про наочно­образне
мислення, найбільш характерне для дошкільного віку. Незважаючи на таку своєрідну
дитячу логіку, дошкільнята можуть правильно міркувати і вирішувати досить складні
завдання. Правильні відповіді від них можна отримати за певних умов.
Перш за все, дитині потрібно встигнути запам'ятати саму задачу. Крім того, умови завдання
вона повинна уявити, а для цього — зрозуміти їх. Тому важливо так сформулювати
завдання, щоб воно було зрозуміле дітям. Найкращий спосіб досягти правильного рішення
— так організувати дії дитини, щоб вона зробила відповідні висновки на основі власного
досвіду. А.В. Запорожець розпитував дошкільнят про маловідомі їм фізичні явища, зокрема,
чому одні предмети плавають, а інші тонуть. Отримавши більш чи менш фантастичні
відповіді, він запропонував їм кидати у воду різні речі (маленький цвяшок, що здається
легким, великий дерев'яний брусок та ін.). Попередньо діти вгадували, попливе предмет чи
не попливе. Після чисельних спроб, перевіривши свої початкові припущення, діти починали
міркувати послідовно і логічно. У них з'явилася здатність до найпростіших форм індукції і
дедукції.
4) Мова. У дошкільному дитинстві в основному завершується довгий і складний процес
оволодіння мовою. До 7 років мова для дитини стає дійсно рідною. Розвивається звуковий
бік мови. Молодші дошкільнята починають усвідомлювати особливості своєї вимови.
Інтенсивно зростає словниковий склад мови. Як і на попередньому віковому етапі, тут
великі індивідуальні відмінності: в одних дітей словниковий запас більший, в інших —
менший, що залежить від умов їх життя, від того, як і скільки з ними спілкуються близькі
дорослі. Наведемо середні дані за В. Штерном. В 1,5 року дитина активно використовує
приблизно 100 слів, у 3 роки — 1000­1100, в 6 років — 2500­3000 слів. Розвивається
граматичний лад мови. Діти засвоюють закономірності морфологічного порядку (будова
слова) і синтаксичного (побудова фрази). Дитина 3­5 років правильно вловлює значення
«дорослих» слів, хоча і застосовує їх іноді неправильно. Слова, створювані самою дитиною
за законами граматики рідної мови, завжди впізнавані, іноді дуже вдалі і неодмінно ­
оригінальні. Цю дитячу здатність до самостійного словотворення часто називають
словотворчістю. К.І. Чуковський у своїй чудовій книзі "Від двох до п'яти" зібрав багато
прикладів дитячої словотворчості ("Від м'ятних коржиків у роті протяг"; "У лисого голова
— босоніж"; "Дивись, як накалюжив дощ"; "Вже краще я непоїджений піду гуляти"; "Мама
сердиться, але швидко удобрюється”; повзук — черв'як; мазелін ­ вазелін; мокрес —
компрес).

Матеріал взято з http://www.magickeyparents.com/razvitie-psixiki-v-doshkolnom-vozraste-3-goda-6-7-let-3-razvitie-psixicheskix-funkcij-v-doshkolnom-vozraste/