«В далекому-далекому королівстві жили король зі своєю королевою, і було в них дванадцять синів та донечка Еліза…» – «Мамо, я цю казку напам’ять знаю! Розкажи якусь іншу».
Мабуть, всім батькам доводилося це чути від своєї дитини. Якщо всі відомі казки вже прочитані й розказані, спробуйте вигадати свою. Запропонуйте дитині взяти участь у її створенні. Можна у відомий сюжет вплітати пригоди нових персонажів. Можна вигадати щось зовсім нове, даючи волю фантазії. Почніть розповідь самі, а малюк нехай продовжить. Цю казку можна записати і час від часу читати її, щоб Ваше сонечко мало всі підстави пишатися собою. Адже дитині, особливо невпевненій у собі, потрібно повсякчас підтверджувати, що вона талановита, розумна і цікава.
1. Спочатку визначіть для себе, з якою метою Ви створюєте казку.
2. Придумайте назву – щось коротке і змістовне.
3. Потім визначте тему казочки – про що або про кого йтиметься.
4. Далі Вам знадобляться дійові особи – не більш ніж дві-три, щоб не заплутатися.
5. Чітко дотримуйтеся структури розповіді:
- Зачин. Тут Ви знайомитесь із героями, їх характерами, місцем, часом, порою року та ін. Наприклад, «Жили собі дід та баба…», «Було це давно, в одному селі, що біля…», «Жив собі один чоловік, який дуже любив…»
- Зав’язка. Початок дії, знайомство героїв, між ними або ними та ще кимось виникає конфлікт.
- Основні дії, розвиток. Дії розгортаються, конфлікт стає більш напруженим. Може складатися з декількох епізодів. Наприклад, ряд випробувань, крізь які проходять герої. Динамічність розгортання сюжетів. Від сюжету до сюжету наростання, підведення дії до кульмінації.
- Кульмінація. Найвища точка розвитку сюжету. Досягнуто найвищої емоційної напруги, динаміки розвитку сюжету, взаємовідносин героїв.
- Розв’язка. Завершення дії. Це ідейно-моральний підсумок твору.
6. Використовуйте різноманітні мовні засоби, властиві для усної народної творчості: епітети, повтори, фразеологізми.
7. Запишіть казку, щоб потім Ви могли прочитати дитині тоді, коли вона цього захоче, або щось у ній змінити. А ще краще створіть «Книгу казок» Вашої дитини і роздрукуйте. Вона стане сімейною реліквією, яку буде перечитувати та доповнювати ще не одне покоління.
Часом після тривалої гри малюк дуже збуджений, заснути відразу йому важко. Нехай казка, яку Ви з ним самі вигадаєте й розкажете вголос, буде своєрідним містком від яви до сну. Вам буде легко й цікаво придумувати власну казочку, а ще з її допомогою Ви можете коригувати настрій маляти: якщо вередує, казка може бути повчальною, якщо йому сумно, хай казка буде веселою, якщо дитина чимось стривожена, історія має бути доброю та заспокійливою.